нейрон

нейро́н, невро́н

(від грец. νεΰρον – жила, нерв)

нервова клітина разом з усіма її відростками (невритами й дендритами), яка є основним структурним і функціональним елементом нервової тканини.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нейрон — нейро́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. нейрон — [неийрон] -на, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
  3. нейрон — неврон, -а, ч. Нервова клітина з усіма відростками, що відходять від її тіла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нейрон — НЕЙРО́Н, а, ч. Нервова клітина з усіма відростками, що відходять від її тіла. Надзвичайно складний витвір живої природи – людський мозок – складається принаймні з 10 мільярдів клітин- нейронів (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. нейрон — Основна структурна і функціональна одиниця нервової системи; має здатність утворювати і проводити нервові імпульси; н. взаємодіють між собою і з клітинами органів через синапси. Універсальний словник-енциклопедія
  6. нейрон — НЕЙРО́Н, а, ч. Нервова клітина з усіма відростками, що відходять від її тіла. Надзвичайно складний витвір живої природи — людський мозок — складається принаймні з 10 мільярдів клітин— нейронів (Наука.., 9, 1969, 10). Словник української мови в 11 томах