нейтралізація

нейтраліза́ція

(від лат. neutralis – не належний ні тому, ні іншому)

1. Політика, спрямована на те, щоб певний клас чи соціальна група не втручалися в боротьбу між іншими класами і групами.

2. Оголошення якоюсь державою стану нейтралітету.

3. Особливий міжнародний режим якоїсь території (чи вод), відповідно до якого держава, що їй належить дана територія, не має права будувати тут будь-які воєнні споруди, тримати збройні сили тощо.

4. хім. Реакція, що веде до знищення кислотних властивостей розчину за допомогою лугів, а лужних – за допомогою кислот.

5. Переносно – приведення в бездіяльність, знешкоджування.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нейтралізація — нейтраліза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. нейтралізація — [неийтрал'ізац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. нейтралізація — -ї, ж. 1》 Дія за знач. нейтралізувати. Нейтралізація території — договірно встановлена заборона ведення воєнних дій на певній території (у просторі) та використання їх як бази для військових операцій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нейтралізація — НЕЙТРАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Дія за знач. нейтралізува́ти. Рухаючись, іони газу іноді стикаються один з одним, і при зіткненні двох різнойменно заряджених іонів відбувається їх нейтралізація (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. нейтралізація — див. реакція нейтралізації Універсальний словник-енциклопедія
  6. нейтралізація — НЕЙТРАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Дія за знач. нейтралізува́ти. Революційний пролетаріат добився нейтралізації війська, паралізувавши його у великі дні загального страйку (Ленін, 12, 1970, 30)... Словник української мови в 11 томах