нервізм
нерві́зм
вчення про організм людини й високоорганізованих тварин як про цілісну систему, що характеризується постійним функціональним взаємозв’язком всіх її органів і тканин. За теорією Н. високоорганізовані тваринні організми постійно перебувають у взаємодії з зовнішнім середовищем. Як функціональний взаємозв’язок усіх органів і тканин організму, так і взаємодія його з зовнішнім середовищем завжди зумовлюються діяльністю нервової системи.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нервізм — нерві́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- нервізм — -у, ч. Вчення про провідну роль нервової системи в механізмах регуляції усіх функцій організму тварин і людини в нормі та при патології. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нервізм — НЕРВІ́ЗМ, у, ч. Вчення про провідну роль нервової системи у діяльності організму, засноване І. П. Павловим. Основний принцип теорії нервізму полягає в тому, що всі фізіологічні і патологічні процеси .. здійснюються під впливом нервової системи (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- нервізм — НЕРВІ́ЗМ, у, ч. Вчення про провідну роль нервової системи у діяльності організму, засноване І. П. Павловим. Основний принцип теорії нервізму полягає в тому, що всі фізіологічні і патологічні процеси.. здійснюються під впливом нервової системи (Мед. ж., XXIII, 4, 1953, 20). Словник української мови в 11 томах