нервізм

нерві́зм

вчення про організм людини й високоорганізованих тварин як про цілісну систему, що характеризується постійним функціональним взаємозв’язком всіх її органів і тканин. За теорією Н. високоорганізовані тваринні організми постійно перебувають у взаємодії з зовнішнім середовищем. Як функціональний взаємозв’язок усіх органів і тканин організму, так і взаємодія його з зовнішнім середовищем завжди зумовлюються діяльністю нервової системи.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нервізм — нерві́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. нервізм — -у, ч. Вчення про провідну роль нервової системи в механізмах регуляції усіх функцій організму тварин і людини в нормі та при патології. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нервізм — НЕРВІ́ЗМ, у, ч. Вчення про провідну роль нервової системи у діяльності організму, засноване І. П. Павловим. Основний принцип теорії нервізму полягає в тому, що всі фізіологічні і патологічні процеси .. здійснюються під впливом нервової системи (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. нервізм — НЕРВІ́ЗМ, у, ч. Вчення про провідну роль нервової системи у діяльності організму, засноване І. П. Павловим. Основний принцип теорії нервізму полягає в тому, що всі фізіологічні і патологічні процеси.. здійснюються під впливом нервової системи (Мед. ж., XXIII, 4, 1953, 20). Словник української мови в 11 томах