неф
(франц. nef)
витягнуте у довжину культове приміщення (або частіша його), відокремлене рядом колон чи стовпів; розрізняють середній, бічний та поперечний нефи.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неф — неф іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- неф — -а, ч., архіт. Витягнуте у довжину приміщення (або частина приміщення), відокремлене рядом колон чи стовпів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неф — НЕФ, а, ч., архт. Витягнуте вдовж приміщення (або частина приміщення), відокремлене рядом колон чи стовпів. Храм був, видимо, п'ятинефною спорудою, крайні нефи якої з східного боку закінчувалися не апсидами, а прямими стінками (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- неф — НЕФ, а, ч., архт. Витягнуте у довжину приміщення (або частина приміщення), відокремлене рядом колон чи стовпів. Храм був, видимо, п’ятинефною спорудою, крайні нефи якої з східного боку закінчувалися не апсидами, а прямими стінками (Археол., IX, 1954, 9). Словник української мови в 11 томах
- неф — (лат. — корабель) Те саме, що і нава. Архітектура і монументальне мистецтво