1. Словник іншомовних слів Мельничука

ноктюрн

ноктю́рн

(франц. nocturne, букв. – нічний)

музична п’єса, ліричного мрійливого характеру, ніби навіяна нічними настроями; художній твір, в якому зображені нічні сцени, нічні образи.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ноктюрн — ноктю́рн іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ноктюрн — -а, ч. Одночастинний музичний твір наспівного, ліричного, мрійливого характеру, певним способом пов'язаний з художніми образами ночі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ноктюрн — (фр. nocture — нічний) — лірична наспівна мелодична п’єса, зміст якої пов’язаний з художніми образами ночі. Зразки Н. — в творчості В.А.Моцарта, Й.Гайдна, Ф.Шопена, Р.Шумана, М.Лисенка, М.Глінки, К.Дебюссі, П.Чайковського та інших. Словник-довідник музичних термінів
  4. ноктюрн — НОКТЮ́РН, а, ч. Одночастинний музичний твір наспівного, ліричного, мрійливого характеру. З зали долітають мрійні звуки ноктюрна Шопена (І. Кочерга); [Камердинер:] Другий дзвінок, панове. В програмі тепер ноктюрни й вальси – Ліста і Шопена (С. Голованівський). Словник української мови у 20 томах
  5. ноктюрн — Інструментальний музичний твір; у XVIII ст. наближений до серенади, в XIX ст. — настроєва фортепіанна мініатюра, застосовували Дж. Філд, пізніше Ф. Шопен. Універсальний словник-енциклопедія
  6. ноктюрн — Ноктю́рн, -на, -нові; -тю́рни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ноктюрн — НОКТЮ́РН, а, ч. Одночастинний музичний твір наспівного, ліричного, мрійливого характеру. З зали долітають мрійні звуки ноктюрна Шопена (Коч., III, 1956, 135); [Камердинер:] Другий дзвінок, панове. В програмі тепер ноктюрни й вальси — Ліста і Шопена (Голов., Драми, 1958, 240). Словник української мови в 11 томах