нормаль
норма́ль
(від лат. normalis – прямолінійний)
1. Перпендикуляр до дотичної (прямої або площини), який проходить через точку дотику.
2. Документ, яким визначають типи, розміри, норми й технічні умови на продукцію певної галузі промисловості або підприємства.
3. Н. часу – регламентовані затрати часу на виконання трудових операцій, пов’язаних з певними процесами праці. Різновид диференційованих норм часу.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нормаль — норма́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- нормаль — -і, ж., мат. 1》 Пряма, перпендикулярна до дотичної прямої або площини, що проходить через точку дотику. 2》 тех. Деталь установленого зразка. 3》 Документ, яким визначають типи, розміри, норми й технічні умови на продукцію певної галузі промисловості або підприємства. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нормаль — НОРМА́ЛЬ, і, ж., мат. 1. Пряма, перпендикулярна до дотичної прямої або площини, що проходить через точку дотику. Лінія в кожній своїй точці має, очевидно, безліч нормалей (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- нормаль — НОРМА́ЛЬ, і, ж., мат. 1. Пряма, перпендикулярна до дотичної прямої або площини, що проходить через точку дотику. Лінія в кожній своїй точці має, очевидно, безліч нормалей (Курс мат. анал., II, 1956, 105). 2. техн. Деталь установленого зразка. Словник української мови в 11 томах