обсервація

обсерва́ція

(лат. observatio, від observo – спостерігаю)

1. Спостереження.

2. Медичний нагляд за особами, тимчасово ізольованими в зв’язку з підозрою на інфекційне захворювання чи при контакті їх з хворими особливо небезпечною інфекцією.

3. Визначення місця знаходження судна в морі за береговими предметами або за небесними світилами.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обсервація — Обсерва́ція: — огляд, спостереження [21;36;46-1;47;III] — спостереження [29;30;35;48;53] — спостереження, обстеження [44-2] — Спостережливість [XVIII] Пластичність тих описів, багатство і густота красок... Словник з творів Івана Франка
  2. обсервація — обсерва́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. обсервація — -ї, ж., книжн. 1》 Спостереження, обстеження, вивчення. 2》 Медичний нагляд за особами, тимчасово ізольованими у зв'язку з підозрою на інфекційне захворювання чи при контакті їх із хворими на особливо небезпечну інфекцію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обсервація — ОБСЕРВА́ЦІЯ, ї, ж., книжн. 1. Спостереження, обстеження, вивчення. Замилування до природи поклало незгладиму печать на всю Тоньову вдачу, тим більше, що скріплювалося вродженим його нахилом до задуми і тихої обсервації (І. Словник української мови у 20 томах
  5. обсервація — обсерва́ція спостереження, споглядання (ст): Бачив, що Ромко має чималий хист обсервації та досконало орієнтується в кожній ситуації (Загачевський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. обсервація — Обсерва́ція, -ції, -цією; -ва́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. обсервація — ОБСЕРВА́ЦІЯ, ї, ж., книжн. Спостереження, обстеження, вивчення. Замилування до природи поклало незгладиму печать на всю Тоньову вдачу, тим більше, що скріплювалося вродженим його нахилом до задуми і тихої обсервації (Фр. Словник української мови в 11 томах