овація

ова́ція

(лат. ovatio – малий тріумф, від ovo – торжествую)

палке схвалення і привітання, бурхливі оплески.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. овація — ова́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. овація — див. ОПЛЕСКИ. Словник синонімів Караванського
  3. овація — див. аплодисменти Словник синонімів Вусика
  4. овація — -ї, ж. Захоплене вітання кого-небудь бурхливими оплесками, вигуками і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. овація — Прослава, див. глорифікація Словник чужослів Павло Штепа
  6. овація — ОВА́ЦІЯ, ї, ж. Захоплене вітання кого-небудь бурхливими оплесками, вигуками і т. ін. Бачинський при від'їзді з Кракова крикнув нам з вікна: “Слава, молоді радикали!” і ми єму [йому] зробили овацію (В. Стефаник); Манюрка заспівала. Словник української мови у 20 томах
  7. овація — ВІТА́ННЯ (усно чи письмово передані слова, які виражають доброзичливе ставлення, дружні почуття тощо), ПРИВІТА́ННЯ, ПРИВІ́Т, УКЛІ́Н, ПОКЛІ́Н, ПОВІТА́ННЯ розм.; ПОЗДОРО́ВЛЕННЯ, ВІНШУВА́ННЯ, ГРАТУЛЯ́ЦІЯ зах. Словник синонімів української мови
  8. овація — Ова́ція, -ції, -цією; -ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. овація — ОВА́ЦІЯ, ї, ж. Захоплене вітання кого-небудь бурхливими оплесками, вигуками і т. ін. Твій Бачинський при від’їзді з Кракова крикнув нам з вікна: "Слава, молоді радикали!" і ми єму [йому] зробили овацію (Стеф., III, 1954, 50); Манюрка заспівала. Словник української мови в 11 томах