овація
ова́ція
(лат. ovatio – малий тріумф, від ovo – торжествую)
палке схвалення і привітання, бурхливі оплески.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- овація — ова́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- овація — див. ОПЛЕСКИ. Словник синонімів Караванського
- овація — див. аплодисменти Словник синонімів Вусика
- овація — -ї, ж. Захоплене вітання кого-небудь бурхливими оплесками, вигуками і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- овація — Прослава, див. глорифікація Словник чужослів Павло Штепа
- овація — ОВА́ЦІЯ, ї, ж. Захоплене вітання кого-небудь бурхливими оплесками, вигуками і т. ін. Бачинський при від'їзді з Кракова крикнув нам з вікна: “Слава, молоді радикали!” і ми єму [йому] зробили овацію (В. Стефаник); Манюрка заспівала. Словник української мови у 20 томах
- овація — ВІТА́ННЯ (усно чи письмово передані слова, які виражають доброзичливе ставлення, дружні почуття тощо), ПРИВІТА́ННЯ, ПРИВІ́Т, УКЛІ́Н, ПОКЛІ́Н, ПОВІТА́ННЯ розм.; ПОЗДОРО́ВЛЕННЯ, ВІНШУВА́ННЯ, ГРАТУЛЯ́ЦІЯ зах. Словник синонімів української мови
- овація — Ова́ція, -ції, -цією; -ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- овація — ОВА́ЦІЯ, ї, ж. Захоплене вітання кого-небудь бурхливими оплесками, вигуками і т. ін. Твій Бачинський при від’їзді з Кракова крикнув нам з вікна: "Слава, молоді радикали!" і ми єму [йому] зробили овацію (Стеф., III, 1954, 50); Манюрка заспівала. Словник української мови в 11 томах