ойкумена

ойкуме́на, ейкуме́на

(грец. οικουμένη – вся земля, від οΐκέω – населяю)

1. За уявленням давніх греків, населена територія Землі з Елладою в центрі.

2. Сукупність населених людиною областей Землі.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ойкумена — ойкуме́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ойкумена — (від грецьк. oikumene — світ, населена земля) заселена людиною земля з центром в Елладі. Вперше опис О. зустрічається у Гекатія Мілетського (V ст. до н.е.), який включав до неї Європу (окрім Північної) , Північну Африку, Малу і Передню Азію та Індію Словник іншомовних соціокультурних термінів
  3. ойкумена — і ейкумена, -и, ж., спец. Сукупність заселених людиною частин земної кулі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ойкумена — ОЙКУМЕ́НА, и, ж., спец. Сукупність заселених людиною частин земної кулі. * Образно. У величезній ойкумені палеолітичного мистецтва – від Біскайської затоки до Байкалу – мисливські племена робили акцент на 5... Словник української мови у 20 томах
  5. ойкумена — ОЙКУМЕНА — населена людьми частина земної поверхні, конкретний світ людства; світ, який потрапив у поле зору чи діяльності людини, безпосередній світ людини. Поняття "О." набуває сенсу лише щодо людини як міри всіх речей. Філософський енциклопедичний словник
  6. ойкумена — ОЙКУМЕ́НА, и, ж., спец. Сукупність заселених людиною частин земної кулі. *Образно. У величезній ойкумені палеолітичного мистецтва — від Біскайської затоки до Байкалу — мисливські племена робили акцент на 5, 7, 10 елементів у несхожих за мотивами й загальним стилем орнаментах (Наука.., 4, 1968, 27). Словник української мови в 11 томах
  7. ойкумена — Те саме, що і ейкумена. Архітектура і монументальне мистецтво