олеум
о́леум
(від лат. oleum – олія)
розчин сірчаного ангідриду SO3, в безводній сірчаній кислоті H2SO4; масляниста димляча рідина. Застосовують у виробництві органічних барвників, вибухових речовин тощо. Інша назва – димляча сірчана кислота.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- олеум — о́леум іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- олеум — -у, ч., хім. Димуча сульфатна кислота, що використовується для виготовлення органічних барвників, вибухових речовин і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- олеум — О́ЛЕУМ, у, ч., хім. Сорт міцної сірчаної кислоти, який використовують для виготовлення органічних барвників, вибухових речовин і т. ін. Сірчана кислота може розчиняти значні кількості сірчаного ангідриду. Такі розчини мають назву олеумів (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- олеум — О́ЛЕУМ, у, ч., хім. Сорт міцної сірчаної кислоти, що використовується для виготовлення органічних барвників, вибухових речовин і т. ін. Сірчана кислота може розчиняти значні кількості сірчаного ангідриду. Такі розчини мають назву олеумів (Заг. хімія, 1955, 325). Словник української мови в 11 томах