1. Словник іншомовних слів Мельничука

онагр

она́гр

(грец. όναγρος)

підвид дикого осла кулана. Поширений в Афганістані, Ірані та на півдні Туркменської РСР.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. онагр — Она́гр: — дикий осел [52] Словник з творів Івана Франка
  2. онагр — она́гр іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. онагр — I -а, ч. Катапульта великого розміру. II -а, ч. Дикий осел. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. онагр — ОНА́ГР, а, ч. Дикий осел. Уже онагри захрючали [захрюкали], Ворони, горобці кричали (І. Котляревський); Коли дикий онагр або сарна заблукають до людських домівок, – горе їм! (А. Кримський). Словник української мови у 20 томах
  5. онагр — I ссавець із ряду непарнокопитних (підряд куланів); заселяє напівпустелі Зх. Азії; вис. у холці бл. 1 м; рідкісний. II вел. катапульта, яку у стародавніх Греції та Римі використовували для метання каміння, бочок із запалювальною сумішшю, ін. тягарів. Універсальний словник-енциклопедія
  6. онагр — ОСЕ́Л (свійська робоча тварина), ВІСЛЮ́К, ОСЛЮ́К розм., ІША́К розм.; ОНА́ГР, КУЛА́Н (дикий). Кричав десь осел. Крик ослюка бився поміж опунцій, такий же колючий, як і вони (М. Словник синонімів української мови
  7. онагр — Она́гр, -гра; -гри, -грів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. онагр — ОНА́ГР, а, ч. Дикий осел. Уже онагри захрючали [захрюкали]. Ворони, горобці кричали (Котл., І, 1952, 209); Коли дикий онагр або сарна заблукають до людських домівок, — горе їм! (Крим., Вибр., 1965, 108). Словник української мови в 11 томах
  9. онагр — Онагр, -ра м. Онагръ, дикій оселъ. Словник української мови Грінченка