опак
опа́к
(від лат. opacus – темний, густий, непрозорий)
1. Сорт білої глини, що її використовують для виготовлення посуду.
2. Білі гончарні вироби, схожі на тонкий фаянс.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опак — опа́к іменник чоловічого роду сорт білої глини; вироби з такої глини Орфографічний словник української мови
- опак — I -у, ч. 1》 Сорт білої глини, що йде на виготовлення посуду. 2》 збірн. Гончарні вироби з такої глини. II присл., діал. 1》 Назад. 2》 Навпаки, навиворіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опак — Білоглина Словник чужослів Павло Штепа
- опак — ОПА́К, у, ч. 1. Сорт білої глини, що йде на виготовлення посуду. 2. збірн. Гончарні вироби з такої глини. Словник української мови у 20 томах
- опак — опак, опаки назад, навпаки; отак Словник застарілих та маловживаних слів
- опак — ОПА́К, у, ч. 1. Сорт білої глини, що йде на виготовлення посуду. 2. збірн. Гончарні вироби з такої глини. Словник української мови в 11 томах
- опак — Опак нар. 1) Назадъ. 2) Навыворотъ, наоборотъ. Словник української мови Грінченка