опій

о́пій, о́піум

(лат. opium, з грец. όπιον, від όπός – рослинний сік)

засохлий на повітрі молочний сік з нестиглих головок снотворного маку. Містить алкалоїди: морфін, папаверин, кодеїн та ін. В медицині О. застосовують як знеболюючий засіб. При зловживанні О. розвивається хвороблива пристрасть до нього – наркоманія.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

опій — о́пій іменник чоловічого роду наркотик опі́й іменник чоловічого роду хвороба коней Орфографічний словник української мови
опій — I `опій-ю, ч. Висушений молочний сік з недозрілих маківок, який є сильним наркотиком; використовується в медицині як болезаспокійливий і снотворний засіб. || перен. Те, що притуплює розум, свідомість, заважає правильному сприйманню дійсності. Великий тлумачний словник сучасної мови
опій — ОПІ́Й, опо́ю, ч. Ревматичне запалення копит у коней, причиною якого є напування розгарячілих тварин. Нерідко бувають випадки ревматичного запалення копит, відомого під назвою опій (з навч. літ.). О́ПІЙ, ю... Словник української мови у 20 томах
опій — Висушений молочний сік недозрілих плодів опійного маку; містить понад 20 алкалоїдів; найважливіші: морфін (знеболювальна дія), кодеїн (протикашльова дія), папаверин (спазмолітичний засіб); часте вживання о. призводить до залежності. Універсальний словник-енциклопедія
опій — О́пій, о́пію, о́пієві і о́піюм, -му, -мові опі́й, опо́ю, опо́єві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
опій — О́ПІЙ, ю, ч. Висушений молочний сік з недозрілих маківок, який є сильним наркотиком; використовується в медицині як болезаспокійливий і снотворний засіб. — Ви знаєте, се поле — капітал. З цього маку можна би робити прегарний опій (Мак., Вибр. Словник української мови в 11 томах
опій — Опій, -по́ю м. 1) Опой. 2) Болѣзнь у животныхъ отъ горячаго пойла. Ця коняка заслабла від спою. Харьк. Словник української мови Грінченка