ортогенез

ортогене́з

(від орто... і ...генез)

ідеалістична антидарвіністична теорія, за якою розвиток організмів являє собою нібито лише «органічний ріст» у певних, наперед визначених напрямах;

¤ еволюція організмів спрямовується закладеними в них внутрішніми силами. О. відкидає творчу роль природного добору в процесі еволюції організмів. О. є виявом телеології в біології.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ортогенез — ортогене́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ортогенез — -у, ч. Теорія розвитку живої природи, яка стверджує, що еволюція організмів проходить у строго визначеному напрямку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ортогенез — ОРТОГЕНЕ́З, у, ч., біол. Концепція розвитку живої природи, згідно з якою еволюція зумовлена визначеною наперед доцільністю в природі. Словник української мови у 20 томах