орфографія

орфогра́фія

(від грец. ορθογραφία – правопис)

правопис, система правил, що регулює способи передачі мови на письмі.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орфографія — орфогра́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. орфографія — -ї, ж. Система загальноприйнятих правил написання слів якої-небудь мови; правопис. || Написання слів відповідно до таких правил. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. орфографія — див. ортографія Словник чужослів Павло Штепа
  4. орфографія — ОРФОГРА́ФІЯ, ї, ж. Система усталених правил написання слів якої-небудь мови; правопис. Учні писали деякі слова так, як вимовляли в Ковалівці, порушуючи правила орфографії (В. Кучер); // Написання слів відповідно до таких правил. Словник української мови у 20 томах
  5. орфографія — Розділ мовознавства, який встановлює уніфіковані норми написання окремих слів, морфем, а також графічного оформлення супутніх компонентів письма. Універсальний словник-енциклопедія
  6. орфографія — ПРАВО́ПИС, ОРФОГРА́ФІЯ, ПИСЬМО́ заст. Літературний альманах — це науковий філологічний збірник, в якому можна друкувати статті різними правописами (М. Коцюбинський); Учні писали деякі слова так, як вимовляли у Ковалівці, порушуючи правила орфографії (В. Словник синонімів української мови
  7. орфографія — ОРФОГРА́ФІЯ, ї, ж. Система загальноприйнятих правил написання слів якої-небудь мови; правопис. Учні писали деякі слова так, як вимовляли в Ковалівці, порушуючи правила орфографії (Кучер, Трудна любов, 1960, 274)... Словник української мови в 11 томах