паланкін
паланкі́н
(португ. palanquim, з інд. палакі)
у деяких країнах Сходу криті носилки, що правлять за екіпаж для багатіїв.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- паланкін — паланкі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- паланкін — ПАЛАНКІН – ПАЛАНТИН Паланкін, -а. У деяких країнах Азії, Африки й Південної Америки криті ноші, які служать засобом пересування для багатих осіб. Палантин, -а. Жіноча накидка у вигляді широкого, довгого шарфа. Літературне слововживання
- паланкін — -а, ч. У деяких країнах Азії, Африки і Південної Америки – криті ноші, які служать засобом пересування для багатих осіб. Великий тлумачний словник сучасної мови
- паланкін — ПАЛАНКІ́Н, а, ч. У деяких країнах Азії, Африки і Південної Америки – криті ноші, які служать засобом пересування для багатих осіб. Поліцаї проторюють серед людей дорогу мандаринові, який, сповнений до себе пошани, набундючений, сидить в шовком критому паланкіні (Олесь Досвітній). Словник української мови у 20 томах
- паланкін — М'яке крісло або ложе, прикрите балдахіном і бічними стінками; п. переносили на жердинах носильники або перевозили в'ючні тварини. Універсальний словник-енциклопедія
- паланкін — ПАЛАНКІ́Н, а, ч. У деяких країнах Азії, Африки і Південної Америки — криті ноші, які служать засобом пересування для багатих осіб. Поліцаї проторюють серед людей дорогу мандаринові, який, сповнений до себе пошани, набундючений, сидить в шовком критому паланкіні (Досв., Гюлле, 1961, 159). Словник української мови в 11 томах