панкреатин

панкреати́н

[від грец. πάγκρεας (παγκρέατος) – підшлункова залоза]

лікарський препарат, що його добувають з підшлункової залози великої рогатої худоби. Застосовують при безкислотності, панкреатитах.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панкреатин — панкреати́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. панкреатин — ПАНКРЕАТИН – ПАНКРЕАТИТ Панкреатин, -у. Лікувальний препарат, що виготовляється з підшлункової залози великої рогатої худоби. Панкреатит, -у. Запалення підшлункової залози. Літературне слововживання
  3. панкреатин — -у, ч. Лікувальний препарат, що виготовляється з підшлункової залози великої рогатої худоби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. панкреатин — ПАНКРЕАТИ́Н, у, ч. Лікувальний препарат, що виготовляється з підшлункової залози великої рогатої худоби; віокозе. Панкреатин входить до складу вобензиму. Словник української мови у 20 томах
  5. панкреатин — ПАНКРЕАТИ́Н, у, ч. Лікувальний препарат, що виготовляється з підшлункової залози великої рогатої худоби. Словник української мови в 11 томах