паприка
па́прика
(угор. paprika, з грец. πέπερι – перець)
плоди стручкового перцю (жовті, зелені, червоні).
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- паприка — Папри́ка: — перець [25] Словник з творів Івана Франка
- паприка — па́прика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- паприка — -и, ж. Те саме, що перець 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- паприка — ПА́ПРИКА, и, ж. Те саме, що пе́рець 1. Мав [Онуфрій] грядку паприки .. у своїм городі (О. Кобилянська); За смаком перець ділиться на солодкий (паприка) і гіркий (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- паприка — ПЕ́РЕЦЬ (овочева рослина, її плоди); ПА́ПРИКА (солодкий сорт цієї рослини); ПЕРЧИ́ЦЯ розм. (стручковий). Біля сільнички лежали головки часнику, стручки перцю і молода цибуля (М. Словник синонімів української мови
- паприка — Па́прика, -ки, -ці (перець) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- паприка — ПА́ПРИКА, и, ж. Те саме, що пе́рець 1. Мав [Онуфрій] грядку паприки.. у своїм городі (Коб., II, 1956, 45); За смаком перець ділиться на солодкий (паприка) і гіркий (Укр. страви, 1957, 64). Словник української мови в 11 томах
- паприка — Паприка, -ки ж. Перець. Елисаветгр. у. Словник української мови Грінченка