паротит

пароти́т

[від пар... і грец. οΰς (ώτός) – вухо]

запалення привушної слинної залози у людини та свійських тварин (здебільшого коней, свиней). Спричинюється проникненням в залозу патогенних мікробів.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паротит — пароти́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. паротит — -у, ч. Запалення коловушної залози. Алергічний паротит — запалення навколовушної залози внаслідок сенсибілізації організму до ендогенних і екзогенних алергенів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паротит — (мед.) завушниця Словник чужослів Павло Штепа
  4. паротит — ПАРОТИ́Т, у, ч. Дитяча інфекційна хвороба – запалення привушних залоз. Дисертація присвячена питанням патогенезу та диференційованому лікуванню гострих запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки та хронічного паренхіматозного паротиту у дітей (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. паротит — ПАРОТИ́Т, у, ч. Запалення коловушної залози. Словник української мови в 11 томах