паротит
пароти́т
[від пар... і грец. οΰς (ώτός) – вухо]
запалення привушної слинної залози у людини та свійських тварин (здебільшого коней, свиней). Спричинюється проникненням в залозу патогенних мікробів.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- паротит — пароти́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- паротит — -у, ч. Запалення коловушної залози. Алергічний паротит — запалення навколовушної залози внаслідок сенсибілізації організму до ендогенних і екзогенних алергенів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- паротит — (мед.) завушниця Словник чужослів Павло Штепа
- паротит — ПАРОТИ́Т, у, ч. Дитяча інфекційна хвороба – запалення привушних залоз. Дисертація присвячена питанням патогенезу та диференційованому лікуванню гострих запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки та хронічного паренхіматозного паротиту у дітей (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- паротит — ПАРОТИ́Т, у, ч. Запалення коловушної залози. Словник української мови в 11 томах