пасивування

пасивува́ння, пасива́ція

(від лат. passivus – недіяльний)

створення тонкої окисної плівки на поверхні металу, щоб уникнути руйнування йoro, тобто корозії.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пасивування — -я, с., мет. Дія за знач. пасивувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пасивування — ПАСИВУВА́ННЯ, я, с., мет. Дія за знач. пасивува́ти. Після пасивування на поверхні виробу утворюється дуже тонка захисна плівка, яка забезпечує поверхні [інструментів] від дії кородуючих речовин (Технол. різального інстр., 1959, 31). Словник української мови в 11 томах