пацифікація

пацифіка́ція

(лат. pacificatio – втихомирення, вмиротворення, від pacifico – вмиротворюю)

в ряді капіталістичних країн придушення революційного і національно-визвольного рухів за допомогою каральних акцій.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пацифікація — Втихомирення країни за допомогою збройної сили [VI,VII] Словник з творів Івана Франка
  2. пацифікація — пацифіка́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. пацифікація — -ї, ж., книжн. Дія за знач. пацифікувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пацифікація — ПАЦИФІКА́ЦІЯ, ї, ж., книжн. Дія за знач. пацифікува́ти. Він мав [брав] участь у всіх бійках і перестрілках, серед яких доконано окупації і пацифікації того краю (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  5. пацифікація — (від лат. pacificatio – умиротворення) каральні акції пол. військ та поліції в Зх. Україні та Зх. Білорусі у 20-30-х XX ст.; наймасштабніша п. проведена в Галичині восени 1930; приводом до неї стали масові підпали майна пол. осадників та ін. антипол. Універсальний словник-енциклопедія
  6. пацифікація — ПАЦИФІКА́ЦІЯ, ї, ж., книжн. Дія за знач. пацифікува́ти. Він мав [брав] участь у всіх бійках і перестрілках, серед яких доконано окупації і пацифікації того краю (Фр., VI, 1951, 367). Словник української мови в 11 томах
  7. пацифікація — рос. пацификация офіційна назва репресій проти українського населення, що здійснювались польським урядом на західноукраїнських землях у 30-х роках. Особливо широко застосовувались восени 1930... Eкономічна енциклопедія