пентаграма
пентагра́ма
(грец. πεντάγραμμον, від πέντε – п’ять і γραμμή – риска, лінія)
1. матем. Фігура, що являє собою правильний п’ятикутник, на сторонах якого побудовано однакові рівнобедрені або рівносторонні трикутники.
2. В середні віки магічний знак на амулетах.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пентаграма — пентагра́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- пентаграма — -и, ж. Правильний п'ятикутник, всередині якого на його сторонах побудовані рівнобедрені трикутники; в середні віки вважався магічним знаком. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Пентаграма — Пентаграма (пентальфа) - п'ятикутна зірка, «Зірка Соломона» (Магеншалом), найдавніший символ, що використовувався ще піфагорійцями, емблема ступеня Підмайстра. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
- пентаграма — ПЕНТАГРА́МА, и, ж. Правильний п'ятикутник, всередині якого на його сторонах побудовані рівнобедрені трикутники; в середні віки вважався магічним знаком. Словник української мови у 20 томах
- пентаграма — Правильний п'ятикутник, на кожній стороні якого побудовані рівносторонні трикутники, рівні за висотою. Універсальний словник-енциклопедія
- пентаграма — ПЕНТАГРА́МА, и, ж. Правильний п’ятикутник, всередині якого на його сторонах побудовані рівнобедрені трикутники; в середні віки вважався магічним знаком. Словник української мови в 11 томах
- пентаграма — (грец. — п'ять ліній) П'ятикутна зірка, утворена зломами стрічки. Архітектура і монументальне мистецтво