пентаметр

пента́метр

(від пента... і грец. μέτρον – міра)

в античному віршуванні розмір вірша, що складається з двох рівних частин, поділених цезурою (в кожній частині – два дактилі і один наголошений склад; розмір подібний до гекзаметра).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пентаметр — пента́метр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пентаметр — -а, ч., поет. Віршова стопа, що містить рівні половини, в кожній з яких є два дактилі та один наголошений склад. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пентаметр — ПЕНТА́МЕТР, а, ч., поет. Віршова стопа, що містить рівні половини, в кожній з яких є два дактилі та один наголошений склад. Ямбічний пентаметр. Словник української мови у 20 томах
  4. пентаметр — ПЕНТА́МЕТР, а, ч., поет. Віршова стопа, що містить рівні половини, в кожній з яких є два дактилі та один наголошений склад. Словник української мови в 11 томах