платонічний
платоні́чний
1. Той, що стосується платонізму.
2. Переносно – ідеальний, духовний, заснований на суто духовному потягові (напр., п-е кохання).
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- платонічний — платоні́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- платонічний — -а, -е. 1》 Стос. до платонізму (у 1 знач.). 2》 Який ґрунтується на суто духовному потягу, без будь-якої чуттєвості. Платонічне кохання. 3》 перен. Відірваний від практичних цілей; абстрактний. Платонічний інтерес. Великий тлумачний словник сучасної мови
- платонічний — Ідеалізований, безкорисний Словник чужослів Павло Штепа
- платонічний — Платоні́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- платонічний — ПЛАТОНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до платонізму (у 1 знач.). 2. Який ґрунтується на чисто духовному потягу, без будь-якої чуттєвості. Я за тебе, Зоє, рад і вмерти, І любов у мене платонічна (А. Кримський); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- платонічний — АБСТРА́КТНИЙ (який ґрунтується на теоретичних, відірваних від практики і досвіду міркуваннях, позбавлений конкретності), ЗАГА́ЛЬНИЙ, АКАДЕМІ́ЧНИЙ, УМОГЛЯ́ДНИЙ книжн., МЕТАФІЗИ́ЧНИЙ книжн., ІДЕА́ЛЬНИЙ рідко, АСТРА́ЛЬНИЙ заст. Словник синонімів української мови
- платонічний — ПЛАТОНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до платонізму (у 1 знач.). 2. Який грунтується на чисто духовному потягу, без будь-якої чуттєвості. Я за тебе, Зоє, рад і вмерти, І любов у мене платонічна (Крим., Вибр., 1965, 62); *Образно. Словник української мови в 11 томах