плебеї, плебс

плебе́ї, плебс

(лат. plebejus – простонародний, від plebs – чернь, натовп)

1. Один із станів вільного населення в Стародавньому Римі; з 3-2 ст. до н. е. – повноправні громадяни незнатного походження.

2. За середньовіччя й пізніше – широкі верстви міської бідноти.