полігамія
поліга́мія
(від полі... і ...гамія)
1. Багатошлюбність.
2. біол. У тварин – запліднення самцем кількох самок за період розмноження. У рослин – наявність у одного й того самого виду одночасно дво- і одностатевих квіток, що розвиваються на одній або на різних особинах.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полігамія — -ї, ж. 1》 спец. Те саме, що багатошлюбність. 2》 біол. У тварин – запліднення самцем кількох самок за період розмноження; у рослин – наявність у того самого виду одночасно дво- та одностатевих квіток, що розвиваються на одній або на різних особинах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- полігамія — Багатоженство Словник чужослів Павло Штепа
- полігамія — поліга́мія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- полігамія — ПОЛІГА́МІЯ, ї, ж., спец. 1. Те саме, що багатошлю́бність. Скіфське суспільство було значною мірою дитям своєї епохи. Родовід ішов по батьківській лінії, майно ділилося між синами, а полігамія була нормальним явищем (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- полігамія — Шлюб між одним чоловіком і кількома жінками (полігінія), або між однією жінкою і кількома чоловіками (поліандрія); звичайно ототожнюється з полігінією. Універсальний словник-енциклопедія
- полігамія — БАГАТОШЛЮ́БНІСТЬ (форма шлюбу), ПОЛІГА́МІЯ спец. — Пор. багатоже́нство, багатому́жжя. Словник синонімів української мови
- полігамія — Поліга́мія, -мії, -мією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- полігамія — ПОЛІГА́МІЯ, ї, ж., спец. Те саме, що багатошлю́бність. Словник української мови в 11 томах