поліомієліт
поліомієлі́т
(від грец πολιός – сірий і μυελός – спинний мозок)
гостре інфекційне захворювання, що уражає переважно нервову систему. Хворіють здебільшого діти. Збудник – фільтрівний вірус.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поліомієліт — -у, ч., мед. Гостре інфекційне захворювання дітей, при якому вражається перев. нервова система; епідемічний дитячий параліч. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поліомієліт — поліомієлі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- поліомієліт — ПОЛІОМІЄЛІ́Т, у, ч. Гостре інфекційне захворювання дітей, при якому уражається перев. нервова система; епідемічний дитячий параліч. Поліомієліт – гостре інфекційне захворювання, що супроводиться ураженням сірої речовини спинного мозку (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- поліомієліт — Гостра інфекційна хвороба дитячого віку, спричинена вірусом п.; зараження через травний тракт; вірус п. ушкоджує слизові оболонки кишок, потім центр. нервову систему; у деяких хворих настає параліч нижніх кінцівок (рідше верхніх); запобіжний засіб — профілактичні щеплення. Універсальний словник-енциклопедія
- поліомієліт — ПОЛІОМІЄЛІ́Т, у, ч. Гостре інфекційне захворювання дітей, при якому уражається перев. нервова система; епідемічний дитячий параліч. Поліомієліт — гостре інфекційне захворювання, що супроводиться ураженням сірої речовини спинного мозку (Підручник дезинф. Словник української мови в 11 томах