поп-арт

поп-а́рт, попа́рт

(англ. pop art, скор. від popular art – популярне мистецтво)

формалістична течія буржуазного мистецтва 2-ї половини 20 ст., що на противагу абстрактному мистецтву (див. абстракціонізм), має підкреслено «предметний» характер. Митці цього напряму наслідують стиль реклам і коміксів, використовують у своїх композиціях побутові предмети, промислові відходи тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поп-арт — поп-а́рт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. поп-арт — -у, ч. Напрям у сучасному образотворчому мистецтві, що на противагу абстракціонізму має предметний характер (використовуються реальні предмети і їх комбінації); твори, які відповідають цьому напряму; поп-мистецтво. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поп-арт — ПОП-А́РТ, у, ч. Художній напрям, який виник у 2-й половині 20 ст., і на противагу абстрактному мистецтву має підкреслено “предметний” характер. Митці цього напряму наслідують стиль реклам, використовуючи в своїх композиціях побутові предмети, промислові відходи тощо (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. поп-арт — Тенденція у сучасному мистецтві; виникла на поч. 60-х XX ст. (у США), полягає у творенні композиції з готових предметів, які інколи механічно рухаються, часто зі звуковим ефектом; наслідує стиль реклам, коміксів; розмаїття засобів і технік; гол. представники: Р. Раушенберґ, Дж. Сіґал, Е. Воргол. Універсальний словник-енциклопедія