1. Словник іншомовних слів Мельничука

постпозиція

постпози́ція

(від пост... і позиція)

постановка якогось слова (або члена речення) після іншого слова (або члена речення), з яким воно безпосередньо пов’язане (напр., у словосполученні «читаю книгу» додаток стоїть у П. до присудка).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постпозиція — постпози́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. постпозиція — [постпозиц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. постпозиція — -ї, ж., лінгв. Місце слова (члена речення) або групи слів після слова (члена речення), з яким вони безпосередньо пов'язані. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. постпозиція — ПОСТПОЗИ́ЦІЯ, ї, ж., лінгв. Місце слова (члена речення) або групи слів після слова (члена речення), з яким вони безпосередньо пов'язані. Відокремлені дієприслівникові й дієприкметникові конструкції зустрічаються у Панаса Мирного як у препозиції, так і в постпозиції (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. постпозиція — ПОСТПОЗИ́ЦІЯ, ї, ж., лінгв. Місце слова (члена речення) або групи слів після слова (члена речення), з яким вони безпосередньо пов’язані. Словник української мови в 11 томах