потенціал
потенціа́л
(від лат. potentia – сила)
1. Можливості, наявні сили, запаси, засоби, що можуть бути використані.
2. Енергетична характеристика даної точки будь-якого силового поля. Чисельно дорівнює роботі, яку здійснюють сили поля, переміщуючи одиницю маси (П. тяжіння) чи електричного заряду (П. електричний) з даної точки поля в точку, де П. вважають рівним нулеві.
3. П. економічний – економічні можливості держави (група держав), що можуть бути використані для забезпечення всіх її матеріальних потреб.
4. П. воєнний – сукупність економічних, морально-політичних і воєнних можливостей (ресурсів) країни, що можуть бути використані державою для ведення війни.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потенціал — потенціа́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- потенціал — див. сила Словник синонімів Вусика
- потенціал — -у, ч. 1》 спец. Енергетична характеристика певної точки силового поля (електричного, гравітаційного), яка визначає потенціальну енергію тіла з відповідним зарядом, що знаходиться в цій точці. Різниця потенціалів фіз. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потенціал — ПОТЕНЦІА́Л, у, ч. 1. спец. Величина, яка характеризує запас енергії тіла, що перебуває в даній точці силового поля (електричного, магнітного тощо). Через те, що кремній .. Словник української мови у 20 томах
- потенціал — ЗДІ́БНІСТЬ перев. мн. (природні задатки, нахили до якоїсь діяльності, творчості), ХИСТ, ЗДА́ТНІСТЬ розм., КЕБЕ́ТА розм., СПОСІ́БНІСТЬ (СПОСО́БНІСТЬ) розм., КЕ́БА діал., ХИСТЬ діал.; ПОТЕНЦІА́Л книжн., ПОТЕ́НЦІЯ книжн. Словник синонімів української мови
- потенціал — ПОТЕНЦІА́Л, у, ч. 1. спец. Величина, яка характеризує запас енергії тіла, що перебуває в даній точці силового поля (електричного, магнітного тощо). Через те, що кремній.. Словник української мови в 11 томах
- потенціал — рос. потенциал наявні можливості, ресурси, запаси, засоби, що можуть бути використані для досягнення, здійснення чогось (напр., П. економічний — можливості держави (групи держав), що можуть бути використані для забезпечення суспільних потреб). Eкономічна енциклопедія