пресвітеріанство
пресвітеріа́нство
1. Одна з течій кальвінізму, що виникла в Англії у 16 столітті. Послідовники П. визнають служителем культу лише пресвітера, додержуються самоврядування церковної громади.
2. Релігійно-політичне найбільш помірковане угруповання пуритан під час Англійської буржуазної революції 17 ст., що відображало інтереси великої буржуазії.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пресвітеріанство — пресвітеріа́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- пресвітеріанство — -а, с., рел. Одна з течій кальвінізму, поширена у Великій Британії, США та деяких інших країнах, що вимагала незалежної від держави та єпископів "дешевої" церкви, у якій головне місце посідають пресвітери (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- пресвітеріанство — ПРЕСВІТЕРІА́НСТВО, а, с., рел. Одна з течій кальвінізму, поширена у Великобританії, США та деяких інших країнах, що вимагала незалежної від держави та єпископів “дешевої” церкви, у якій головне місце посідають пресвітери (у 2 знач.). Словник української мови у 20 томах
- пресвітеріанство — ПРЕСВІТЕРІА́НСТВО, а, с., рел. Одна з течій кальвінізму, поширена у Великобританії, США та деяких інших країнах, що вимагала незалежної від держави та єпископів «дешевої» церкви, у якій головне місце посідають пресвітери (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах