преципітація
преципіта́ція
(від лат. praecipitatio – невтримне падіння, скидання)
осадження антигена (напр., екстракту бактерій) з фізіологічного розчину під впливом специфічної (антимікробної) сироватки. Реакцію П. застосовують у медицині з діагностичною метою та для перевірки якості харчових продуктів.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- преципітація — преципіта́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- преципітація — -ї, ж., спец. Здатність преципітину утворювати осад у сироватці крові. Великий тлумачний словник сучасної мови
- преципітація — ПРЕЦИПІТА́ЦІЯ, ї, ж., спец. Здатність преципітину утворювати осад у сироватці крові. Словник української мови у 20 томах
- преципітація — ПРЕЦИПІТА́ЦІЯ, ї, ж., спец. Здатність преципітину утворювати осад у сироватці крові. Словник української мови в 11 томах