преюдиціальність

преюдиціа́льність

(від лат. praejudicium – попереднє рішення суду)

юридичне правило, за яким встановлені судом в якійсь справі обставини й правові відносини, викладені у вироку, судовому рішенні, що набрали законної сили, повинні прийматися без доведення і не можуть бути спростовані при розгляді судами інших справ.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. преюдиціальність — преюдиціа́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. преюдиціальність — -ності, ж. Юридичне правило, за яким установлені судом у якійсь справі обставини й правові відносини, викладені у вироку, судовому рішенні, що набрали законної сили, повинні прийматися без доведення і не можуть бути спростовані під час розгляду судами інших справ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. преюдиціальність — ПРЕЮДИЦІА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Юридичне правило, за яким установлені судом у якійсь справі обставини й правові відносини, викладені у вироку, судовому рішені, що набрали законної сили, повинні прийматися без доведення і не можуть бути спростовані під час розгляду судами інших справ. Словник української мови у 20 томах