преюдиціальність
преюдиціа́льність
(від лат. praejudicium – попереднє рішення суду)
юридичне правило, за яким встановлені судом в якійсь справі обставини й правові відносини, викладені у вироку, судовому рішенні, що набрали законної сили, повинні прийматися без доведення і не можуть бути спростовані при розгляді судами інших справ.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- преюдиціальність — преюдиціа́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- преюдиціальність — -ності, ж. Юридичне правило, за яким установлені судом у якійсь справі обставини й правові відносини, викладені у вироку, судовому рішенні, що набрали законної сили, повинні прийматися без доведення і не можуть бути спростовані під час розгляду судами інших справ. Великий тлумачний словник сучасної мови
- преюдиціальність — ПРЕЮДИЦІА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Юридичне правило, за яким установлені судом у якійсь справі обставини й правові відносини, викладені у вироку, судовому рішені, що набрали законної сили, повинні прийматися без доведення і не можуть бути спростовані під час розгляду судами інших справ. Словник української мови у 20 томах