проекція
прое́кція
(від лат. projectio – викидання)
1. Зображення предмета на певній поверхні; паралельна П. точки на дану лінію (поверхню) – точка перетину цієї лінії (поверхні) з прямою, що проходить через точку й паралельна обраному напрямові проектування; центральна П. точки на дану лінію (поверхню) – точка перетину цієї лінії (поверхні) з прямою, що з’єднує точку з центром проектування. В обох випадках П. фігури – сукупність П. всіх точок цієї фігури.
2. П. картографічна – математичний спосіб зображення земної поверхні на площині, за якого можна враховувати утворювані викривлення в такому зображенні.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проекція — прое́кція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- проекція — [проекц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- проекція — -ї, ж. 1》 мат. Зображення просторової фігури на площині. 2》 спец. Збільшене зображення нерухомих об'єктів (рисунків, креслень, кінокадрів і т. ін.) на екрані за допомогою оптичних приладів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проекція — ПРОЕ́КЦІЯ, ї, ж. 1. мат. Зображення просторової фігури на площині. Щоб побудувати графічні зображення, за допомогою яких передають на папері форму предметів, їх розміри та взаємне розміщення в просторі один відносно одного... Словник української мови у 20 томах
- проекція — Психічне явище, яке полягає в проекції власних психічних станів (почуттів, прагнень. очікувань) на зовнішній світ; згідно з психоаналізом один із захисних механізмів особистості, який полягає в приписуванні ін. власних заборонених думок, почуттів, мотивів, вчинків. Універсальний словник-енциклопедія
- проекція — ПРОЕ́КЦІЯ, ї, ж. 1. мат. Зображення просторової фігури на площині. Щоб побудувати графічні зображення, за допомогою яких передають на папері форму предметів, їх розміри та взаємне розміщення в просторі один відносно одного... Словник української мови в 11 томах