процесор

проце́сор

(англ. processor, від лат. procedo – просуваюсь)

1. Частина цифрової обчислювальної машини, що реалізує процес складної переробки інформації.

2. Складна логічна програма (7), що є частиною системи автоматизації програмування.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. процесор — процесор (156) < польськ. роsesor — орендатор [MО,V] Словник з творів Івана Франка
  2. процесор — проце́сор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. процесор — -а, ч. 1》 Центральний пристрій в ЕОМ, що обробляє інформацію та управляє всім обчислювальним процесом. || Пристрій для обробки даних. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. процесор — ПРОЦЕ́СОР, а, ч. 1. Основний елемент комп'ютера для здійснення обчислень та керування процесами в комп'ютерній системі; власне обчислювальний елемент комп'ютера без периферійного обладнання. Словник української мови у 20 томах
  5. процесор — Електронний прилад для автоматичного виконання послідовності команд, поданих у цифровому вигляді; є осн. елементом комп'ютера для здійснення обчислень та керування процесами у комп'ютерній системі; мініатюризований п. називається мікропроцесором. Універсальний словник-енциклопедія
  6. процесор — рос. процессор 1. Пристрій або функціональна частина цифрової обчислювальної системи, що призначена для інтерпретації програми. 2. Спеціалізована програма обробки даних, що є частиною програми автоматизації програмування. Eкономічна енциклопедія