1. Словник іншомовних слів Мельничука

пурпур

пу́рпур

(лат. purpura, від грец. πορφύρα – багряниця)

1. Фарбувальна речовина червонувато-фіолетового кольору, що її добували з залоз морського молюска мурекса пурпурного.

2. Темно-червоний або яскраво-червоний колір.

3. Одяг з тканини червового кольору або взагалі багатий одяг як ознака розкоші.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пурпур — пу́рпур іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пурпур — -у, ч. 1》 Фарбувальна речовина червоно-фіолетового кольору, яку добували в давні часи з залоз морського молюска. 2》 Стародавня дорога тканина, пофарбована цією речовиною, а також одяг та інші речі з цієї тканини. 3》 Темно-червоний або яскраво-червоний колір із фіолетовим відтінком; багрянець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пурпур — ПУ́РПУР, у, ч. 1. Фарбувальна речовина червоно-фіолетового кольору, яку добували в давні часи із залоз морського молюска. В термах оргія. Горять Чертоги пурпуром і златом, Куряться амфори (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. пурпур — Яскраво-червона фарба Словник застарілих та маловживаних слів
  5. пурпур — БАГРЯ́НЕЦЬ (густо-червоний колір), БАГРЕ́ЦЬ, ПУ́РПУР, БАГРЯ́НЬ поет. Дикий виноград, передчуваючи свій близький кінець, налився багрянцем (Ірина Вільде); Надворі Багрець вечірньої зорі Палав, мигтів, палахкотів, Як шовк веселих прапорів (М. Словник синонімів української мови
  6. пурпур — Пу́рпур, -ру; -пури, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)