п’єзокварц

п’єзоква́рц

[від п’єзо (електрика) і кварц]

різновид кварцу, який здатний від зміни форми та об’єму утворювати електричні заряди на гранях кристала. Застосовують у радіотехніці, електроакустиці тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. п’єзокварц — П’ЄЗОКВА́РЦ, у, ч. Кристал кварцу, на гранях якого під впливом деформації виникають електричні заряди. Великі родовища різновидності гірського кришталю — п’єзокварцу виявлено в горах Тарбагатаю на сході Казахстану і поблизу Джезказгана (Рад. Укр., 27.III 1957, 1). Словник української мови в 11 томах