радіотелефон
радіотелефо́н
(від радіо... і телефон)
сукупність передавальної і приймальної радіоапаратури для телефонного зв’язку по радіо.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- радіотелефон — радіотелефо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- радіотелефон — -у, ч. Сукупність приймальної та передавальної апаратури для телефонного зв'язку по радіо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- радіотелефон — РАДІОТЕЛЕФО́Н, у, ч. Сукупність приймальної та передавальної апаратури для телефонного зв'язку по радіо. Зовні радіотелефон нічим не відрізняється від звичайного настільного телефонного апарата. Тільки в його корпус вмонтовано передавач і приймач (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- радіотелефон — Мала передавально-приймальна радіостанція; забезпечує двосторонній (при взаємодії з ін. р.) бездротовий зв'язок. Універсальний словник-енциклопедія
- радіотелефон — РАДІОТЕЛЕФО́Н, у, ч. Сукупність приймальної та передавальної апаратури для телефонного зв’язку по радіо. Зовні радіотелефон нічим не відрізняється від звичайного настільного телефонного апарата. Тільки в його корпус вмонтовано передавач і приймач (Наука.., 8, 1961, 46). Словник української мови в 11 томах