радіотелефон

радіотелефо́н

(від радіо... і телефон)

сукупність передавальної і приймальної радіоапаратури для телефонного зв’язку по радіо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. радіотелефон — радіотелефо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. радіотелефон — -у, ч. Сукупність приймальної та передавальної апаратури для телефонного зв'язку по радіо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. радіотелефон — РАДІОТЕЛЕФО́Н, у, ч. Сукупність приймальної та передавальної апаратури для телефонного зв'язку по радіо. Зовні радіотелефон нічим не відрізняється від звичайного настільного телефонного апарата. Тільки в його корпус вмонтовано передавач і приймач (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. радіотелефон — Мала передавально-приймальна радіостанція; забезпечує двосторонній (при взаємодії з ін. р.) бездротовий зв'язок. Універсальний словник-енциклопедія
  5. радіотелефон — РАДІОТЕЛЕФО́Н, у, ч. Сукупність приймальної та передавальної апаратури для телефонного зв’язку по радіо. Зовні радіотелефон нічим не відрізняється від звичайного настільного телефонного апарата. Тільки в його корпус вмонтовано передавач і приймач (Наука.., 8, 1961, 46). Словник української мови в 11 томах