1. Словник іншомовних слів Мельничука

результант

результа́нт

[від лат. resultans (resultantis) – той, що відображує]

алгебричний вираз, який застосовують, знаходячи спільні розв’язки двох або кількох рівнянь, кратні корені рівняння з одним невідомим тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. результант — результа́нт іменник чоловічого роду в алгебрі Орфографічний словник української мови
  2. результант — А. Алгебричний вираз, який застосовують, знаходячи спільні розв’язки двох або кількох рівнянь, кратні корені рівняння з одним невідомим тощо. Літературне слововживання
  3. результант — -а, ч. Алгебраїчний вираз, який застосовують, знаходячи спільні розв'язки двох або кількох рівнянь, кратні корені рівняння з одним невідомим тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. результант — РЕЗУЛЬТА́НТ, а, ч., мат. Алгебричний вираз, що вживається при розв'язанні систем алгебричних рівнянь. Словник української мови у 20 томах