референція

рефере́нція

(нім. Referenz, від лат. refero – доповідаю)

1. Довідка, відзив про колишню службу.

2. У капіталістичних державах – свідчення про платоспроможність певної фірми чи особи.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. референція — рефере́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. референція — -ї, ж. 1》 Довідка, відзив про колишню службу, роботу. || Рекомендація, характеристика, яка дається особі чи підприємству іншою особою, яка користується довірою в ділових колах. 2》 Довідка про платоспроможність певної фірми чи особи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. референція — Довідка, див. рекомендація Словник чужослів Павло Штепа
  4. референція — РЕФЕРЕ́НЦІЯ, ї, ж. 1. Довідка, відзив про колишню службу, роботу. 2. Довідка про платоспроможність певної фірми чи особи. 3. лінгв. Відношення між референтом (у 3 знач.) і мовним знаком. Світ телереклами, при ближчому розгляді, є абсолютно герметичним. Словник української мови у 20 томах
  5. референція — (англ. reference) 1. довідка про службу та службові обов’язки особи, що містить також відгук про її роботу. 2. рекомендація, характеристика... Економічний словник
  6. референція — РЕФЕРЕ́НЦІЯ, ї, ж. 1. Довідка, відзив про колишню службу, роботу. 2. У капіталістичних країнах — довідка про платоспроможність певної фірми чи особи. Словник української мови в 11 томах
  7. референція — рос. референция 1. Довідка про роботу і службові обов'язки особи, що містить одночасно відгук про її роботу. 2. Рекомендація, характеристика... Eкономічна енциклопедія