рикошет

рикоше́т

(франц. ricochet, від ricocher – відскакувати)

відкидання, відскакування снаряда, кулі тощо під певним кутом від поверхні, об яку вдаряється снаряд (куля).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рикошет — рикоше́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. рикошет — [риекошет] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. рикошет — -у, ч. Відскакування, відлітання якого-небудь предмета під певним кутом від поверхні, об яку він ударяється. || перен., розм. Побічний результат дії чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рикошет — РИКОШЕ́Т, у, ч. 1. Відскакування, відлітання якого-небудь предмета під певним кутом від поверхні, об яку він ударяється. Пущена .. під кутом куля тьохкала об воду, робила рикошет і дзижчала геть як несамовита, ніби від болю, що забилась об воду (І. Словник української мови у 20 томах
  5. рикошет — Відбиття кулі, снаряда чи ін. тіла від твердої поверхні. Універсальний словник-енциклопедія
  6. рикошет — Рикоше́т, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. рикошет — РИКОШЕ́Т, у, ч. 1. Відскакування, відлітання якого-небудь предмета під певним кутом від поверхні, об яку він ударяється; // перен., розм. Побічний результат дії чого-небудь. Словник української мови в 11 томах