рикошет
рикоше́т
(франц. ricochet, від ricocher – відскакувати)
відкидання, відскакування снаряда, кулі тощо під певним кутом від поверхні, об яку вдаряється снаряд (куля).
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рикошет — рикоше́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- рикошет — [риекошет] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
- рикошет — -у, ч. Відскакування, відлітання якого-небудь предмета під певним кутом від поверхні, об яку він ударяється. || перен., розм. Побічний результат дії чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рикошет — РИКОШЕ́Т, у, ч. 1. Відскакування, відлітання якого-небудь предмета під певним кутом від поверхні, об яку він ударяється. Пущена .. під кутом куля тьохкала об воду, робила рикошет і дзижчала геть як несамовита, ніби від болю, що забилась об воду (І. Словник української мови у 20 томах
- рикошет — Відбиття кулі, снаряда чи ін. тіла від твердої поверхні. Універсальний словник-енциклопедія
- рикошет — Рикоше́т, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рикошет — РИКОШЕ́Т, у, ч. 1. Відскакування, відлітання якого-небудь предмета під певним кутом від поверхні, об яку він ударяється; // перен., розм. Побічний результат дії чого-небудь. Словник української мови в 11 томах