риніт
рині́т
[від грец. ρίς (ρινός) – ніс]
запалення слизової оболонки носа у людини й тварин.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- риніт — рині́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- риніт — -у, ч., мед. Запалення слизової оболонки носа, що супроводжується слизово-гнійними виділеннями, іноді чиханням. Алергічний риніт — алергічна реакція, яка проявляється значним набряком слизової оболонки носа, чиханням та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- риніт — РИНІ́Т, у, ч. Запалення слизової оболонки носа, що супроводжується слизово-гнійними виділеннями, іноді чханням. В .. коней спостерігаються риніти, які супроводяться слизово-фібринозним сірувато-брудного кольору витіканням з носових порожнин (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- риніт — РИНІ́Т, у, ч. Запалення слизової оболонки носа, що супроводжується слизово-гнійними виділеннями, іноді чиханням. В.. коней спостерігаються риніти, які супроводяться слизово-фібринозним сірувато-брудного кольору витіканням з носових порожнин (Профіл. захвор.., 1955, 119). Словник української мови в 11 томах