рустика

ру́стика

(від лат. rusticus – простий, грубий)

рельєфна кладка або облицювання будівель рустом.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рустика — ру́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. рустика — -и, ж., архіт. Рельєфне мурування або облицювання будівель рустом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рустика — РУ́СТИКА, и, ж., архт. Рельєфне мурування або облицювання будівель рустом. Словник української мови у 20 томах
  4. рустика — РУ́СТИКА, и, ж., архт. Рельєфне мурування або облицювання будівель рустом. Словник української мови в 11 томах