рустика
ру́стика
(від лат. rusticus – простий, грубий)
рельєфна кладка або облицювання будівель рустом.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рустика — ру́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- рустика — -и, ж., архіт. Рельєфне мурування або облицювання будівель рустом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рустика — РУ́СТИКА, и, ж., архт. Рельєфне мурування або облицювання будівель рустом. Словник української мови у 20 томах
- рустика — РУ́СТИКА, и, ж., архт. Рельєфне мурування або облицювання будівель рустом. Словник української мови в 11 томах