рутил
рути́л
(від лат. rutilus – жовто-червоний)
мінерал класу окисів та гідроокисів; бурого або червоного кольору. Руда титану.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рутил — рути́л іменник чоловічого роду мінерал Орфографічний словник української мови
- рутил — -у, ч. Мінерал бурого або червоного кольору. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рутил — РУТИ́Л, у, ч. Мінерал бурого або червоного кольору класу окису та гідроокису. Цінними є так звані розсипні родовища ільменіту, рутилу, .. золота, платини, алмазів, бурштину (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- рутил — РУТИ́Л, у, ч. Мінерал бурого або червоного кольору класу окисів та гідроокисів. Найбагатша титанова руда — це рутил, який являє собою кристалічну різновидність двоокису титану (Наука.., 6, 1956, 9). Словник української мови в 11 томах