санітарія
санітарі́я
(від лат. sanitarius – той, що стосується здоров’я)
галузь гігієни; система гігієнічних заходів (додержання правил особистої гігієни, контроль за умовами праці тощо), спрямованих на оздоровлення умов побуту й праці людини.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- санітарія — -ї, ж. 1》 Система заходів, скерована на охорону громадської гігієни, на поліпшення умов праці й побуту населення. || Система заходів, скерована на охорону чистоти певного середовища. Великий тлумачний словник сучасної мови
- санітарія — рос. санитария галузь гігієни; система гігієнічних норм, правил, заходів, спрямованих на оздоровлення умов життєзабезпечення, побуту, здоров'я і праці людей; норми дотримання правил особистої, виробничої та іншої гігієни. Eкономічна енциклопедія
- санітарія — санітарі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- санітарія — САНІТАРІ́Я, ї, ж. 1. Система заходів, скерована на охорону громадської гігієни, на поліпшення умов праці й побуту населення. На все велике, в п'ять тисяч чоловіка, село не було навіть і фельдшера. Не було також і натяку на якусь там санітарію (Є. Словник української мови у 20 томах
- санітарія — САНІТАРІ́Я, ї, ж. 1. Система заходів, скерована на охорону громадської гігієни, на поліпшення умов праці й побуту населення. На все велике, в п’ять тисяч чоловіка, село не було навіть і фельдшера. Не було також і натяку на якусь там санітарію (Крот. Словник української мови в 11 томах
- санітарія — Санітарі́я, -рі́ї, -рі́єю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)