секвестрація

секвестра́ція

(від лат. sequestro – ставлю поза, відділяю)

1. юрид. Накладення секвестру.

2. мед. Утворення секвестру.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. секвестрація — Секвестра́ція: — заборона або обмеження, накладене органами державної влади на користування приватним майном [44-2] — заборона або обмеження,- яке накладає державна влада на користування яким-небудь майном [47] — накладання секвестру [44-1] Словник з творів Івана Франка
  2. секвестрація — секвестра́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. секвестрація — -ї, ж. 1》 юр. Накладання секвестру (у 1 знач.). 2》 мед. Відділення змертвілої тканини від здорової; утворення секвестру (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. секвестрація — СЕКВЕСТРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. юр. Накладання секвестру (у 1 знач.). 2. фін. Впровадження секвестру (у 2 знач.). 3. мед. Утворення секвестру (у 3 знач.). Словник української мови у 20 томах
  5. секвестрація — СЕКВЕСТРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. юр. Накладання секвестру (у 1 знач.). 2. мед. Утворення секвестру (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах
  6. секвестрація — рос. секвестрация заборона чи обмеження права користуватись, розпоряджатись будь-яким майном за рішенням, примусом компетентних органів державної влади. Eкономічна енциклопедія