секстакорд
секстако́рд
(від лат. sextus – шостий і акорд)
музичний акорд, що складається з прими, її терції і сексти; перше обернення тризвуччя.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- секстакорд — секстако́рд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- секстакорд — -у, ч., муз. 1》 Один з основних інтервалів, що охоплює шість ступенів. 2》 Шостий ступінь від того, що заданий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- секстакорд — Перше обернення тризвуку, тобто такий його вигляд, коли басовою опорою є терцевий тон (див. Обернення акорду).Між басом і основним тоном (крайні звуки акорду) утворюєтьсясекста, звідси походить назва. Позначається цифрою 6. Словник-довідник музичних термінів
- секстакорд — СЕКСТАКО́РД, у, ч., муз. Акорд із трьох звуків, що включає інтервали, терції й сексти. Низхідна секвенція з розкладених мажорних секстакордів – своєрідний лейтмотив Баби Мряки [в опері Ю. Мейтуса “Іскра життя”] (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- секстакорд — СЕКСТАКО́РД, у, ч., муз. Акорд із трьох звуків, що включає інтервали, терції й сексти. Низхідна секвенція з розкладених мажорних секстакордів — своєрідний лейтмотив Баби Мряки [в опері Ю. Мейтуса «Іскра життя»] (Мист., 2, 1965, 13). Словник української мови в 11 томах