сенбернар
сенберна́р
порода свійських собак. Розводять як вартових собак. Назва пов’язана з Сенбернарським монастирем (Швейцарія), де С. використовували для розшуку заметених снігом мандрівників.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сенбернар — сенберна́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- сенбернар — -а, ч. Порода великих, перев. довгошерстих, собак, а також собака цієї породи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сенбернар — СЕНБЕРНА́Р, а, ч. Порода великих, перев. довгошерстих, собак, а також собака цієї породи. Сер Ейбл та містер Хо трималися дещо спокійніше, .. вони ще гаразд не знали, що то таке українські кудлаї. Певне, вони прийняли їх за мирних сенбернарів (Ю. Словник української мови у 20 томах
- сенбернар — Порода великих, сильних собак з довгою шерстю, рудо-білої масті; раніше с. використовували як собак-рятівників, переважно у горах. Універсальний словник-енциклопедія
- сенбернар — Сенберна́р, -ра; -на́ри, -рів (пес) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сенбернар — СЕНБЕРНА́Р, а, ч. Порода великих, перев. довгошерстих, собак, а також собака цієї породи. Сер Ейбл та містер Хо трималися дещо спокійніше,.. вони ще гаразд не знали, що то таке українські кудлаї. Словник української мови в 11 томах