статер
ста́тер
(грец. στατήρ)
золота або електрова монета в Стародавній Греції. Дорівнював 2 драхмам (корінфський С. – 3 драхмам).
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- статер — стате́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- статер — СТАТЕР – СТАТОР Статер, -а. Вагова, а згодом грошова одиниця в монетних системах Стародавньої Греції. Статор, -а. Нерухома частина електричних машин. Літературне слововживання
- статер — СТАТЕ́Р, а, ч. Назва давньогрецької монети. В бронзовій посудині виявились статери – монети із сплаву золота й срібла із знаком карбування міста Кізік – старогрецької колонії на березі Мармурового моря (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- статер — -а, ч. Назва давньогрецької монети. Великий тлумачний словник сучасної мови
- статер — СТАТЕ́Р, а, ч. Назва давньогрецької монети. В бронзовій посудині виявились статери — монети із сплаву золота й срібла із знаком карбування міста Кізік — старогрецької колонії на березі Мармурового моря (Веч. Київ, 21.XI 1967, 4). Словник української мови в 11 томах