статер

ста́тер

(грец. στατήρ)

золота або електрова монета в Стародавній Греції. Дорівнював 2 драхмам (корінфський С. – 3 драхмам).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. статер — стате́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. статер — СТАТЕР – СТАТОР Статер, -а. Вагова, а згодом грошова одиниця в монетних системах Стародавньої Греції. Статор, -а. Нерухома частина електричних машин. Літературне слововживання
  3. статер — СТАТЕ́Р, а, ч. Назва давньогрецької монети. В бронзовій посудині виявились статери – монети із сплаву золота й срібла із знаком карбування міста Кізік – старогрецької колонії на березі Мармурового моря (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. статер — -а, ч. Назва давньогрецької монети. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. статер — СТАТЕ́Р, а, ч. Назва давньогрецької монети. В бронзовій посудині виявились статери — монети із сплаву золота й срібла із знаком карбування міста Кізік — старогрецької колонії на березі Мармурового моря (Веч. Київ, 21.XI 1967, 4). Словник української мови в 11 томах