1. Словник іншомовних слів Мельничука

стеноз

стено́з

(від грец. στένωσις – звуження)

звуження просвіту трубчастих органів в організмі людини й тварин, що утруднює пересування їхнього вмісту. Виникає внаслідок рубцювання, утворення пухлин або спазму м’язів, що входять до складу стінки відповідного органа.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стеноз — стено́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. стеноз — СТЕНО́З, у, ч., мед. Звуження якого-небудь трубчастого органа або отвору в порожнинному органі, яке утруднює їх функціонування. З його [кардіографа] допомогою можна визначити ступінь мітрального стенозу, виявити тромб у лівому передсерді й досліджувати ексудативний перикардит (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. стеноз — -у, ч., мед. Звуження якого-небудь трубчастого органа або отвору в порожнинному органі, яке утруднює їх функціонування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стеноз — СТЕНО́З, у, ч., мед. Звуження якого-небудь трубчастого органа або отвору в порожнинному органі, яке утруднює їх функціонування. З його [кардіографа] допомогою можна визначити ступінь мітрального стенозу... Словник української мови в 11 томах